IFRS 7: официальный украинский перевод

Міжнародний стандарт фінансової звітності 7 Фінансові інструменти: розкриття інформації

Мета

1 Мета цього МСФЗ – вимагати від суб'єктів господарювання надавати у своїй фінансовій звітності розкриття інформації, яка дає змогу користувачам оцінити:

а) значимість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб'єкта господарювання;

б) характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів та на які суб«єкт господарювання наражається протягом періоду та на кінець звітного періоду, та яким чином суб»єкт господарювання управляє цими ризиками.

2 Принципи цього МСФЗ доповнюють принципи визнання, оцінки та подання фінансових активів і фінансових зобов'язань у МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».

Сфера застосування

3 Цей МСФЗ застосовується всіма суб'єктами господарювання до всіх типів фінансових інструментів, за винятком:

а) тих часток участі у дочірніх, асоційованих або спільних підприємствах, що їх обліковують відповідно до МСБО 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність», МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства» або МСБО 31 «Частки участі у спільних підприємствах». Проте в деяких випадках МСБО 27, МСБО 28 або
МСБО 31 дозволяють суб«єктові господарювання обліковувати частку участі в дочірньому, асоційованому або спільному підприємстві із застосуванням МСФЗ 9; у таких випадках суб»єкти господарювання застосовують вимоги цього МСФЗ. Суб«єкти господарювання застосовують також цей МСФЗ до всіх похідних інструментів, пов»язаних із частками участі в дочірніх, асоційованих або спільних підприємствах, якщо похідний інструмент не відповідає визначенню інструмента капіталу, наведеному в МСБО 32;

б) прав та зобов'язань працедавця, що виникають унаслідок програм виплат працівникам, до яких застосовується МСБО 19 «Виплати працівникам»;

в) [вилучено];

г) страхових контрактів, визначених у МСФЗ 4 «Страхові контракти». Проте цей МСФЗ застосовується до похідних інструментів, убудованих у страхові контракти, якщо МСФЗ 9 вимагає від суб'єкта господарювання обліковувати їх окремо. Крім того, емітент застосовує цей МСФЗ до контрактів про фінансові гарантії, якщо
емітент застосовує МСФЗ 9, визнаючи та оцінюючи ці контракти; але застосовується МСФЗ 4, якщо емітент обирає, відповідно до параграфа 4г) МСФЗ 4, застосування МСФЗ 4 під час їх визнання та оцінки;

ґ) фінансових інструментів, контрактів та зобов'язань щодо операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, до яких застосовується МСФЗ 2 «Платіж на основі акцій», за винятком того, що цей МСФЗ застосовується до контрактів у межах сфери застосування МСФЗ 9;

д) інструментів, які вимагається класифікувати як інструменти капіталу відповідно до параграфів 16А та 16Б або параграфів 16В та 16Г МСБО 32.

4 Цей МСФЗ застосовується до визнаних і невизнаних фінансових інструментів. Визнані фінансові інструменти складаються із фінансових активів і фінансових зобов«язань, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9. Невизнанні фінансові інструменти складаються з деяких фінансових інструментів, які, хоча на них не поширюється сфера застосування МСФЗ 9, належать до сфери застосування цього МСФЗ (наприклад, деякі зобов»язання за позиками).

5 Цей МСФЗ застосовується до контрактів на придбання або продаж не фінансового об'єкта, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9.

Класи фінансових інструментів і рівень розкриття

6 Коли цей МСФЗ вимагає розкриття за класом фінансового інструмента, тоді суб«єкт господарювання має поєднувати фінансові інструменти в класи, що відповідають характерові розкритої інформації та враховують характеристики цих фінансових інструментів. Суб»єкт господарювання має надати достатньо інформації, щоб уможливити узгодження зі статтями, поданими у звіті про фінансовий стан.

Значимість фінансових інструментів для фінансового стану та результатів
діяльності____________________________________________________________________

7 Суб'єкт господарювання розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансової звітності оцінити значимість фінансових інструментів для його фінансового стану та результатів діяльності.

Звіт про фінансовий стан

Категорії фінансових активів і фінансових зобов'язань

8 Балансову вартість кожної з наведених далі категорій, як вказано у МСФЗ 9, слід розкривати або в звіті про фінансовий стан, або в примітках:

а) фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результатів переоцінки як прибутку або  збитку, наводячи окремо і) призначені такими при первісному визнанні та іі) такі, що обов'язково оцінюються за справедливою вартістю відповідно до МСФЗ 9;

б) -г) [вилучено];

ґ) фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку, наводячи окремо: і) призначені такими при первісному визнанні та іі) такі, що відповідають визначенню утримуваних для торгівлі, наведеному в МСФЗ 9;

д) фінансові активи, оцінені за амортизованою собівартістю;

е) фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю;

є) фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у сукупному доході.

Фінансові активи або фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку

9 Якщо суб'єкт господарювання призначив як оцінений за справедливою вартістю фінансовий актив (чи групу фінансових активів), що інакше оцінювався б за амортизованою собівартістю, то він розкриває таку інформацію:

а) максимальний рівень кредитного ризику (див. параграф 36 а)) за фінансовим активом (чи групою фінансових активів) на кінець звітного періоду;

б) величину, на яку будь-які пов'язані кредитні похідні або подібні інструменти зменшують цей максимальний рівень кредитного ризику;

в) суму зміни (протягом періоду та кумулятивно) справедливої вартості фінансового активу (чи групи фінансових активів), яка відноситься до змін кредитного ризику фінансового активу, визначену:

i) або як сума зміни його справедливої вартості, яка не відноситься до змін ринкових умов, що спричиняють ринковий ризик;

ii) або із застосуванням альтернативного методу, який, як вважає суб'єкт господарювання, достовірніше відображає суму зміни його справедливої вартості, що відноситься до змін кредитного ризику активу.

Зміни ринкових умов, які спричиняють ринковий ризик, включають зміни базової ставки відсотка, товарної ціни, валютного курсу або індексу цін чи ставок, які спостерігаються на ринку;

г) суму зміни справедливої вартості будь-яких пов'язаних кредитних похідних або подібних інструментів, яка відбувається протягом періоду та кумулятивно з часу призначення фінансового активу.

10 Якщо суб«єкт господарювання призначив фінансове зобов»язання як таке, що оцінене за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку відповідно до параграфа 4.2.2 МСФЗ 9 і має подати впливи змін кредитного ризику такого зобов'язання в іншому сукупному доході (див. параграф 5.7.7 МСФЗ 9), то він розкриває:

а) суму зміни (кумулятивно) справедливої вартості фінансового зобов«язання, яка відноситься до змін кредитного ризику цього зобов»язання (див. параграфи Б5.7.13-Б5.7.20 МСФЗ 9 щодо керівництва з визначення впливів змін кредитного ризику зобов'язання);

б) різницю між балансовою вартістю фінансового зобов«язання та сумою, яку суб»єктові господарювання треба було би сплатити за контрактом при погашенні утримувачеві зобов'язання;

в) будь-які переміщення кумулятивного прибутку або збитку в межах власного капіталу протягом періоду, в тому числі причину таких переміщень;

г) якщо визнання зобов'язання припинено протягом періоду, – суму (якщо вона є), наведену в іншому сукупному доході, яка була реалізована при припиненні визнання;

10А Якщо суб«єкт господарювання призначив фінансове зобов»язання як таке, що оцінене за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку відповідно до параграфа 4.2.2 МСФЗ 9 і має подати впливи усіх змін на справедливу вартість такого зобов«язання (в тому числі впливи змін кредитного ризику такого зобов»язання) у прибутку чи збитку (див. параграфи 5.7.7 та 5.7.8 МСФЗ 9), то він розкриває:

а) суму зміни (протягом періоду і кумулятивно) справедливої вартості фінансового зобов«язання, яка відноситься до змін кредитного ризику цього зобов»язання (див. параграфи Б5.7.13-Б5.7.20 МСФЗ 9 щодо керівництва з визначення впливів змін кредитного ризику зобов'язання); та

б) різницю між балансовою вартістю фінансового зобов«язання та сумою, яку суб»єктові господарювання треба було би сплатити за контрактом при погашенні утримувачеві зобов'язання.

11 Суб'єкт господарювання також розкриває:

а) докладний опис методів, використаних для досягнення відповідності вимогам, наведеним у параграфах 9 в), 10 а) та 10Аа), та параграфа 5.7.7а) МСФЗ 9, в тому числі пояснення, чому цей метод є доречним;

б) якщо суб'єкт господарювання вважає, що розкриття інформації, наданої ним або у звіті про фінансовий стан, або у примітках, для відповідності вимогам, наведеним у параграфах 9 в), 10 а), та 10Аа), або параграфа 5.7.7а) МСФЗ 9, не відображає достовірно зміну справедливої вартості фінансового активу чи фінансового
зобов'язання, що відноситься до змін їхнього кредитного ризику, причини цього висновку та чинники, які він вважає доречними;

в) докладний опис методології або методологій, використаних для визначення того, чи створюватиме або збільшуватиме подання впливів змін кредитного ризику зобов«язання в іншому сукупному доході облікову розбіжність у прибутку або збитку (див. параграфи 5.7.7 та 5.7.8 МСФЗ 9). Якщо від суб»єкта господарювання
вимагається подати впливи змін кредитного ризику зобов«язання у прибутку або збитку (див. параграф 5.7.8 МСФЗ 9), то розкриття повинно включати докладний опис економічного зв»язку, описаного в параграфі Б5.7.6 МСФЗ 9.

Фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході

11А Якщо суб'єкт господарювання призначив інвестиції в інструменти капіталу як такі, що оцінюватимуться за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході, як дозволено у параграфі 5.7.7 МСФЗ 9, то він розкриває:

а) інформацію про те, які інвестиції в інструменти капіталу були призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході;

б) причини використання цієї альтернативи подання;

в) справедливу вартість кожної такої інвестиції на кінець звітного періоду;

г) дивіденди, визнані протягом періоду, показуючи окремо ті, що пов«язані з інвестиціями, визнання яких було припинено протягом звітного періоду, та ті, що пов»язані з інвестиціями, утримуваними на кінець звітного періоду;

ґ) будь-які переміщення кумулятивного прибутку або збитку в межах власного капіталу протягом періоду, в тому числі причини таких переміщень.

11Б Якщо суб'єкт господарювання припинив визнання інвестицій в інструменти капіталу, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході, протягом звітного періоду, він розкриває:

а) причини вибуття інвестицій;

б) справедливу вартість інвестицій на дату припинення визнання;

в) кумулятивний прибуток або збиток від вибуття.

Перекласифікація

12-12А [Вилучено]

12Б Якщо суб«єкт господарювання перекласифікував у поточному або попередніх звітних періодах будь-які фінансові активи відповідно до параграфа 4.4.1 МСФЗ 9, він розкриває інформацію про це. Для кожної такої події суб»єкт господарювання розкриває таку інформацію:

а) дату перекласифікації;

б) докладне пояснення зміни моделі бізнесу та якісний опис її впливу на фінансову звітність суб'єкта господарювання;

в) суму, перекласифіковану в кожну категорію та з кожної категорії.

12В Для кожного звітного періоду після перекласифікації до припинення визнання суб'єкт господарювання розкриває для активів, перекласифікованих таким чином, що вони оцінюються за амортизованою собівартістю відповідно до параграфа 4.4.1 МСФЗ 9, таку інформацію:

а) ефективну ставку відсотка, визначену на дату перекласифікації;

б) визнані відсотковий дохід або витрати.

12Г Якщо суб'єкт господарювання перекласифікував фінансові активи таким чином, що вони оцінюються за амортизованою собівартістю з часу останньої річної звітної дати, то він розкриває:

а) справедливу вартість фінансових активів на кінець звітного періоду;

б) справедливу вартість прибутку або збитку, яка була би визнана у прибутку або збитку протягом звітного періоду, якби фінансові активи не були перекласифіковані.

13 [Вилучено]

Застава

14 Суб'єкт господарювання розкриває таку інформацію:

а) балансову вартість фінансових активів, що їх він заставив як забезпечення зобов«язань або умовних зобов»язань, включаючи суми, які були перекласифіковані відповідно до параграфа 3.3.23а) МСФЗ 9;

б) умови, пов'язані з їх заставою.

15 Коли суб«єкт господарювання утримує заставу (фінансових або нефінансових активів) і йому дозволяється продати чи перезаставити заставу за відсутності невиконання зобов»язання власником застави, то суб'єкт господарювання розкриває:

а) справедливу вартість утримуваної застави;

б) справедливу вартість будь-якої такої проданої чи перезаставленої застави і те, чи має суб«єкт господарювання зобов»язання повернути її;

в) умови, пов'язані з використанням ним застави.

Рахунок резерву під кредитні збитки

16 Коли корисність фінансових активів зменшується внаслідок кредитних збитків і суб'єкт господарювання відображає зменшення корисності (знецінення) на окремому рахунку (наприклад, на рахунку резерву, що його використовують для відображення знецінення окремих фінансових активів, або на подібному рахунку, що його використовують для відображення сукупного знецінення активів), а не прямо зменшує балансову вартість активу, то йому слід розкривати інформацію про узгодження змін на цьому рахунку протягом періоду для кожного класу фінансових активів.

Складні фінансові інструменти з кількома вбудованими похідними інструментами

17 Якщо суб«єкт господарювання випустив інструмент, який містить і компонент зобов»язання, і компонент капіталу (див. параграф 28 МСБО 32), чи якщо інструмент має кілька вбудованих похідних інструментів, вартість яких є взаємозалежною (такі, як борговий інструмент із правом дострокового погашення, який можна конвертувати) то йому слід розкривати наявність таких характеристик.

Невиконання зобов'язань та порушення

18 Стосовно позик до сплати, визнаних на кінець звітного періоду, суб'єкт господарювання розкриває:

а) докладну інформацію про будь-які невиконання зобов'язань протягом періоду щодо основної суми, відсотків, фонду погашення або строків погашення цих позик до сплати;

б) балансову вартість позик до сплати у випадку невиконання зобов'язань за ними на кінець звітного періоду;

в) чи було виправлено невиконання зобов'язань або чи були переглянуті умови позики до сплати до затвердження фінансової звітності до випуску.

19 Якщо протягом періоду відбулися інші порушення умов угоди про позику, ніж зазначено в параграфі 18, то суб'єкт господарювання розкриває ту саму інформацію, яка вимагається згідно з параграфом 18, якщо ці порушення дозволяли позикодавцеві вимагати прискореного погашення (якщо тільки порушення не були виправлені або умови позики не були переглянуті на кінець звітного періоду або раніше).

Звіт про сукупні прибутки та збитки

Статті доходу, витрат, прибутків або збитків

20 Суб'єкт господарювання у звіті про сукупні прибутки та збиткидоходи або у примітках розкриває інформацію про такі статті доходу, витрат, прибутків або збитків:

а) чисті прибутки або чисті збитки:

i) від фінансових активів або фінансових зобов«язань, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку, наводячи їх окремо для фінансових активів або фінансових зобов»язань, призначених такими при первісному визнанні, а також для фінансових активів або фінансових зобов«язань, що обов»язково оцінюються за справедливою вартістю відповідно до МСФЗ 9 (наприклад, фінансові зобов«язання, що відповідають визначенню утримуваних для торгівлі в МСФЗ 9). Для фінансових зобов»язань, призначених як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з
відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, суб'єкт господарювання наводить окремо суму прибутку або збитку, визнаного в іншому сукупному доході, а також суму, визнану у прибутку або збитку;

ii) -іу)[вилучено]

v) від фінансових зобов'язань, оцінених за амортизованою собівартістю; уі) від фінансових активів, оцінених за амортизованою собівартістю;

уіі) від фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході;

б) загальний відсотковий дохід та загальні відсоткові витрати (обчислені із застосуванням методу ефективного відсотка) для фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, або фінансових зобов'язань,
що не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку;

в) дохід та витрати від комісійних (інших, ніж суми, що включалися при визначенні ефективної ставки відсотка), які отримуються від:

i) фінансових активів, які оцінюються за амортизованою собівартістю, або фінансових зобов'язань, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;

ii) трастової та інших видів фідуціарної діяльності, що ведуть до утримання або інвестування активів за дорученням фізичних осіб, трастів, програм пенсійного забезпечення та інших установ;

г) відсоткового доходу від фінансових активів, корисність яких зменшилась, нарахованого відповідно до параграфа КЗ93 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»;

ґ) суму будь-якого збитку від зменшення корисності для кожного класу фінансового активу.

20А Суб'єкт господарювання розкриває аналіз прибутку або збитку, визнаного у звіті про сукупні прибутки та збитки, що виникає внаслідок припинення визнання фінансових активів, які оцінюються за амортизованою собівартістю, показуючи окремо прибутки та збитки від припинення визнання таких фінансових активів. Це розкриття інформації включає причини припинення визнання таких фінансових активів.

Розкриття іншої інформації Облікові політики

21 Відповідно до параграфа 117 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» (переглянутого в 2007 р.), суб'єкт господарювання у стислому викладі суттєвих облікових політик розкриває інформацію про основу (чи основи) оцінки, що застосовувались при складанні фінансової звітності, а також інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності.

Облік хеджування

22 Суб'єкт господарювання окремо для кожного типу хеджування, описаного в МСБО 39 (тобто хеджування справедливої вартості, хеджування грошових потоків та хеджування чистих інвестицій у закордонні господарські одиниці), розкриває таку інформацію:

а) опис кожного типу хеджування;

б) опис фінансових інструментів, призначених інструментами хеджування, та їхню справедливу вартість на кінець звітного періоду;

в) характер ризиків, що їх хеджують.

23 Стосовно хеджування грошових потоків суб'єкт господарювання розкриває таку інформацію:

а) періоди, коли очікується виникнення грошових потоків і коли очікується, що вони впливатимуть на прибуток або збиток;

б) опис будь-якої прогнозованої операції, до якої в минулому застосовували облік хеджування, але яка, за очікуванням, більше не відбудеться;

в) суму, що була визнана в іншому сукупному доході протягом періоду;

г) суму, що була перекласифікована із власного капіталу в прибуток або збиток за період, наводячи суму, включену в кожну статтю звіту про сукупні прибутки та збитки;

ґ) суму, що була вилучена із власного капіталу протягом періоду та включена в первісну собівартість чи іншу балансову вартість нефінансового активу або нефінансового зобов'язання, придбання чи виникнення якого було хеджованою високоймовірною прогнозованою операцією.

24 Суб'єкт господарювання окремо розкриває таку інформацію:

а) у хеджуванні справедливої вартості – прибутки або збитки:

i) від інструмента хеджування;

ii) від об'єкта хеджування, що відноситься до хеджованого ризику;

б) неефективність, визнану в прибутку або збитку, що виникає внаслідок хеджування грошових потоків;

в) неефективність, визнану в прибутку або збитку, що виникає внаслідок хеджування чистих інвестицій у закордонні господарські одиниці.

Справедлива вартість

25 За винятком зазначеного в параграфі 29, для кожного класу фінансових активів та фінансових зобов«язань (див. параграф 6) суб»єкт господарювання розкриває справедливу вартість цього класу активів і зобов'язань у такий спосіб, який дає змогу порівнювати її з балансовою вартістю.

26 Розкриваючи справедливу вартість, суб«єкт господарювання об»єднує фінансові активи та фінансові зобов'язання у класи, але здійснює їх згортання лише тією мірою, якою їхня балансова вартість згортається в звіті про фінансовий стан.

27 Суб«єкт господарювання розкриває для кожного класу фінансових інструментів методи та, якщо використовується методика оцінки, припущення, що їх застосували при визначенні справедливої вартості кожного класу фінансових активів або фінансових зобов»язань. Наприклад, якщо доцільно, суб«єкт господарювання розкриває інформацію про припущення, пов»язані з обсягами дострокового погашення, рівнем попередньо оцінених кредитних збитків та ставками відсотка або ставками дисконту. Якщо в методиці оцінки сталася зміна, суб'єкт господарювання розкриває інформацію про таку зміну та її причини.

27А Щоб розкрити інформацію, що вимагається в параграфі 27Б, суб'єкт господарювання класифікує оцінки справедливої вартості за допомогою ієрархії справедливої вартості, яка відображає значущість вхідних даних, використаних при складанні оцінок. Ієрархія справедливої вартості має такі рівні:

а) ціни котирувань (некориговані) на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань (рівень 1);

б) вхідні дані, інші ніж ціни котирувань, що увійшли у рівень 1, які спостерігаються для активу або зобов'язання або прямо (тобто як ціни), або опосередковано (тобто отримані на підставі цін) (рівень 2);

в) вхідні дані для активу чи зобов'язання, що не ґрунтуються на даних ринку, які можна спостерігати (неспостережні вхідні дані) (рівень 3).

Рівень в ієрархії справедливої вартості, до якого повністю відносять оцінку справедливої вартості, визначається на підставі елементу вхідних даних найнижчого рівня, який є значущим для оцінки справедливої вартості повністю. Для цього значущість кожного з елементів вхідних даних оцінюють відносно оцінки справедливої вартості повністю. Якщо оцінка справедливої вартості використовує спостережні вхідні дані, що вимагають значного коригування на основі неспостережних вхідних даних, то така оцінка є оцінкою рівня 3. Оцінювання значущості окремого елемента вхідних даних для оцінки справедливої вартості повністю вимагає судження з урахуванням чинників, що є особливими для цього активу або зобов'язання.

27Б Для оцінок справедливої вартості, визнаних у звіті про фінансовий стан, суб'єкт господарювання розкриває для кожного класу фінансових інструментів:

а) рівень в ієрархії справедливої вартості, до якого оцінки справедливої вартості відносять повністю, розподіляючи оцінки справедливої вартості за рівнями, визначеними у параграфі 27А;

б) будь-які значущі переміщення між рівнем 1 та рівнем 2 ієрархії справедливої вартості та причини таких переміщень. Інформацію про переміщення до кожного рівня слід розкривати і обговорювати окремо від інформації про переміщення з кожного рівня. Для цих цілей значущість оцінюється з огляду на прибуток або
збиток та сукупні активи чи сукупні зобов'язання;

в) для оцінок справедливої вартості на рівні 3 ієрархії справедливої вартості – узгодження залишків на початок періоду із залишками на кінець періоду, розкриваючи окремо зміни протягом періоду, що відносяться до
такого:

i) загальні прибутки або збитки за період, визнані у прибутку або збитку, та опис того, де вони подані у звіті про сукупні прибутки та збитки або окремому звіті про сукупні прибутки та збитки (якщо він подається);

ii) загальні прибутки або збитки, визнані в іншому сукупному доході;

iii) придбання, продажі, випуски та погашення (інформація про кожен вид руху розкривається окремо); та

iv) переміщення у рівень 3 або з нього (наприклад, переміщення, що відбуваються внаслідок змін спостережних ринкових даних) та причини таких переміщень. Для значущих переміщень, переміщення у рівень 3 розкривають і обговорюють окремо від переміщень з рівня 3.

г) сума загальних прибутків або збитків за період в пункті (в)(і) вище, включених у прибуток або збиток, що відносяться до прибутків або збитків, пов«язаних з такими активами та зобов»язаннями, що утримувалися на кінець звітного періоду, та опис, де ці прибутки або збитки подані у звіті про сукупні прибутки та збитки або окремому звіті про фінансові результати (якщо подається);

ґ) для оцінок справедливої вартості рівня 3, якщо зміна одного або кількох елементів вхідних даних до обґрунтовано можливих альтернативних припущень значно змінила би справедливу вартість, суб«єкт господарювання зазначає цей факт і розкриває інформацію про вплив таких змін. Суб»єкт господарювання розкриває інформацію про те, як вплив зміни до обґрунтовано можливого альтернативного припущення був розрахований. Для цих цілей значущість оцінюється з огляду на прибуток або збиток, а також на загальні активи чи загальні зобов'язання, або, якщо зміни справедливої вартості визнані в іншому сукупному доході, -на сукупний власний капітал.

Суб'єкт господарювання подає кількісне розкриття інформації, що її вимагає цей параграф, у табличній формі, якщо інший формат не є більш доречним.

28 Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб«єкт господарювання встановлює його справедливу вартість, застосовуючи методику оцінки (див. параграфи Б5.4.6-Б5.4.12 МСФЗ 9). Проте кращим свідченням справедливої вартості при первісному визнанні є ціна операції (тобто справедлива вартість компенсації, наданої або отриманої), якщо не виконуються умови, наведені в параграфі Б5.4.8 МСФЗ 9. В результаті може існувати різниця між справедливою вартістю при первісному визнанні та сумою, яка була б визначена на цю дату із застосуванням методики оцінки. Якщо така різниця є, суб»єкт господарювання розкриває (за класом фінансового інструмента):

а) свою облікову політику для визнання цієї різниці у прибутку або збитку з метою відображення зміни чинників (включаючи час), яку враховували б учасники ринку, встановлюючи ціну (див. параграф Б5.4.9 МСФЗ 9); та

б) сукупну різницю, яку ще слід визнати у прибутку або збитку на початок та кінець періоду, й узгодження змін у залишку цієї різниці.

29 Розкриття справедливої вартості не вимагається:

а) коли балансова вартість є обґрунтованим приблизним значенням справедливої вартості, наприклад, для фінансових інструментів, таких як короткострокова торговельна дебіторська та кредиторська заборгованість;

б) [вилучено]

в) для контракту, що містить умову дискреційної участі (як описано в МСФЗ 4), якщо справедливу вартість такої умови не можна оцінити достовірно.

30 У випадках, описаних у параграфі 29 в), суб'єкт господарювання розкриває інформацію, що допомагає користувачам фінансової звітності скласти свої власні судження про величину можливих різниць між балансовою вартістю цих контрактів та їхньою справедливою вартістю, включаючи:

а) той факт, що інформація про справедливу вартість не була розкрита для цих інструментів, оскільки їх справедливу вартість не можна оцінити достовірно;

б) опис фінансових інструментів, їх балансову вартість та пояснення, чому справедливу вартість не можна оцінити достовірно;

в) інформацію про ринок для цих інструментів;

г) інформацію про те, чи має намір суб'єкт господарювання позбутися цих фінансових інструментів та у який спосіб;

ґ) якщо визнання фінансових інструментів, справедливу вартість яких раніше не можна було оцінити достовірно, припинено, – цей факт, їхню балансову вартість на час припинення визнання та суму визнаного прибутку або збитку.

Характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів_________

31 Суб«єкт господарювання розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансової звітності оцінити характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів та на які суб»єкт господарювання наражається на кінець звітного періоду.

32 Розкриття інформації, що її вимагають параграфи 33-42, зосереджене на ризиках, що виникають унаслідок фінансових інструментів, та яким чином ними управляють. Ці ризики, як правило, включають кредитний ризик, ризик ліквідності та ринковий ризик, але не обмежуються ними.

32А Надання якісної інформації у контексті кількісного розкриття дає змогу користувачам пов«язати зв»язану розкриту інформацію і, отже, сформувати загальну картину характеру та рівня ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів. Взаємодія між якісною та кількісною розкритою інформацією сприяє розкриттю інформації у такий спосіб, який дає змогу користувачам краще оцінити вплив ризиків на суб'єкт господарювання.

Розкриття якісної інформації

33 Для кожного типу ризику, що виникає внаслідок фінансових інструментів, суб'єкт господарювання розкриває:

а) вплив ризику і як він виникає;

б) свої цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для оцінки ризику;

в) будь-які зміни в а) або б) порівняно з попереднім періодом.

Розкриття кількісної інформації

34 Для кожного типу ризику, що виникає внаслідок фінансових інструментів, суб'єкт господарювання розкриває:

а) підсумкові кількісні дані про вплив цього ризику на кінець звітного періоду. Таке розкриття має базуватися на внутрішній інформації, наданій провідному управлінському персоналові суб«єкта господарювання (як визначено в МСБО 24 «Розкриття інформації щодо зв»язаних сторін»), наприклад, раді директорів суб'єкта
господарювання або вищій виконавчій особі;

б) розкриття інформації, що вимагається в параграфах 36—42, в обсязі, що не був наданий відповідно до а);

в) концентрації ризику, якщо вони не очевидні з інформації, розкритої відповідно до а) та б).

35 Якщо кількісні дані, розкриті на кінець звітного періоду, не є репрезентативними для відображення рівня ризику, на який суб«єкт господарювання наражається протягом періоду, суб»єкт господарювання надає додаткову репрезентативну інформацію.

Кредитний ризик

36 Суб'єкт господарювання розкриває за класом фінансового інструмента:

а) суму, яка найкраще відображає його максимальний рівень кредитного ризику на кінець звітного періоду, без урахування будь-якої утримуваної застави або інших посилень кредиту (наприклад, угоди про взаємну компенсацію, що не відповідають вимогам для згортання відповідно до МСБО 32); це розкриття інформації не
вимагається для фінансових інструментів, балансова вартість яких найкраще відображає максимальний рівень кредитного ризику;

б) опис застави, утримуваної як забезпечення, та інших посилень кредиту, а також їхнього фінансового впливу (наприклад, кількісна характеристика ступеня, до якого застава або інші посилення кредиту зменшують кредитний ризик) стосовно суми, що найкраще відображає максимальний рівень кредитного ризику (або розкритого відповідно до а), або представленого балансовою вартістю фінансового інструмента);

в) інформацію про кредитну якість фінансових активів, які не є ані простроченими ані знеціненими;

г) [видалено].

Фінансові активи, які є або простроченими або знеціненими

37 Суб'єкт господарювання розкриває за класом фінансового активу:

а) аналіз фінансових активів за строками погашення, які є простроченими на кінець звітного періоду, але не знеціненими;

б) аналіз фінансових активів, які окремо визначені як знецінені на кінець звітного періоду, включаючи чинники, що їх розглядав суб'єкт господарювання при визначенні того, що вони знецінені;

в) [видалено].

Застава та інші отримані посилення кредиту

38 Коли суб«єкт господарювання отримує фінансові або нефінансові активи протягом періоду, вступаючи у володіння заставою, яку він утримує як забезпечення, або вдаючись до інших посилень кредиту (наприклад, гарантій), і такі активи відповідають критеріям визнання, наведеним в інших МСФЗ, то суб»єкт господарювання розкриває для таких активів, утримуваних на звітну дату, таку інформацію:

а) характер і балансову вартість таких активів;

б) у випадку, коли активи не конвертуються легко у грошові кошти, – свої політики щодо їх продажу або використання у своїх операціях.

Ризик ліквідності

39 Суб'єкт господарювання розкриває:

а) аналіз непохідних фінансових зобов'язань за строками погашення (в тому числі випущених контрактів фінансової гарантії), що показує строки, які лишилися до погашення за контрактами;

б) аналіз похідних фінансових зобов«язань за строками погашення. Аналіз за строками погашення включає період до погашення, який залишився на звітну дату згідно з контрактами, для тих похідних фінансових зобов»язань, для яких періоди до погашення за контрактами є суттєвими для розуміння часу грошових потоків (див.
параграф Б11Б);

в) опис того, як він здійснює управління ризиком ліквідності, властивим в а) і б).

Ринковий ризик

Аналіз чутливості

40 Окрім випадків, коли суб'єкт господарювання додержується параграфа 41, він розкриває:

а) аналіз чутливості для кожного типу ринкового ризику, на який наражається суб'єкт господарювання на кінець звітного періоду, показуючи, як зміни у відповідній змінній ризику, що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть на прибуток або збиток та власний капітал;

б) методи та припущення, використані при складанні аналізу чутливості;

в) зміни (у порівнянні з попереднім періодом) у використаних методах та припущеннях і причини таких змін.

41 Якщо суб«єкт господарювання складає аналіз чутливості (наприклад, із застосуванням методу Value-at-Risk (VaR)), який відображає взаємозалежність між змінними ризику (наприклад, відсоткові ставки та валютні курси), та використовує його для управління фінансовими ризиками, то він може використовувати цей аналіз чутливості замість аналізу, визначеного у параграфі 40. Суб»єкт господарювання також розкриває:

а) пояснення методу, використаного при складанні такого аналізу чутливості, та основних параметрів і припущень, що лежать в основі наданих даних;

б) пояснення мети використаного методу та обмежень, наслідком яких може бути інформація, що не повністю відображає справедливу вартість пов«язаних з ними активів та зобов»язань.

Розкриття іншої інформації про ринковий ризик

42 Коли аналізи чутливості, інформація про які розкрита відповідно до параграфа 40 або 41, є нерепрезентативними для ризику, властивого фінансовому інструменту (наприклад, оскільки вплив ризику на кінець року не відображає вплив ризику протягом року), то суб'єкт господарювання розкриває цей факт та причину, чому він вважає, що аналізи чутливості є нерепрезентативними.

Передачі фінансових активів

42А Вимоги до розкриття інформації, викладені в параграфах 42Б-42Є стосовно передач фінансових активів, доповнюють інші вимоги до розкриття інформації у цьому МСФЗ. Суб«єкт господарювання подає розкриття інформації, що її вимагають параграфи 42Б-42Є, в одній примітці до своєї фінансової звітності. Суб»єкт господарювання надає необхідні розкриття інформації для всіх переданих фінансових активів, визнання яких не було припинено, і для будь-якої безперервної участі у переданому активі, що існують на звітну дату, незалежно від того, коли відбулася відповідна операція передачі. Для цілей застосування вимог до розкриття інформації у цих параграфах суб'єкт господарювання передає весь фінансовий актив або його частину (переданий фінансовий актив), тоді і лише тоді, коли він або:

а) передає права за контрактом на отримання грошові потоків від такого фінансового активу; або

б) утримує права за контрактом на отримання грошових потоків від такого фінансового активу, але бере на себе фінансове зобов'язання сплатити грошові потоки одному або більшій кількості одержувачів за угодою.

42Б Суб'єкт господарювання розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансової звітності:

а) зрозуміти взаємозв«язок між переданими фінансовими активами, визнання яких не було припинено повністю, та відповідними зобов»язаннями; та

б) оцінити характер безперервної участі суб«єкта господарювання у фінансових активах, визнання яких припинено, та пов»язані з цим ризики.

42В Для цілей застосування вимог до розкриття інформації, викладених у параграфах 42Ґ-42Є, суб«єкт господарювання має безперервну участь у переданому фінансовому активі, якщо як частина передачі, суб»єкт господарювання утримує будь-які права за контрактом або зобов«язання, властиві переданому фінансовому активу, або отримує будь-які нові права або зобов»язання за контрактом, пов'язані з переданим фінансовим активом. Для цілей застосування вимог до розкриття інформації, викладених у параграфах 42Ґ-42Є, вказане далі не є безперервною участю:

а) звичайні запевнення та гарантії, пов'язані з шахрайською передачею та концепціями обґрунтованості, доброї волі та справедливого бізнесу, що можуть зробити передачу недійсною внаслідок правової дії;

б) форварди, опціони та інші контракти з метою викупу переданого фінансового активу, для якого контрактна ціна (або ціна виконання) є справедливою вартістю переданого фінансового активу; або

в) угода, за якою суб«єкт господарювання утримує права за контрактом на отримання грошових потоків від фінансового активу, але бере на себе контрактне зобов»язання сплатити грошові потоки одному або кільком суб'єктам господарювання, і при цьому виконуються умови в параграфі 3.2.5а)-в) МСФЗ 9.

Передані фінансові активи, визнання яких не припинено повністю

42Г Суб«єкт господарювання може передати фінансові активи у такий спосіб, що частина або всі передані фінансові активи не відповідають вимогам для припинення визнання. Щоб відповідати цілям, викладеним у параграфі 42Ба), суб»єкт господарювання розкриває на кожну звітну дату для кожного класу переданих фінансових активів, визнання яких не припинено повністю, таку інформацію:

а) характер переданих активів;

б) характер ризиків і винагород від права власності, дії яких зазнає суб'єкт господарювання;

в) опис характеру взаємозв«язку між переданими активами та відповідними зобов»язаннями, у тому числі обмежень (які виникають внаслідок передачі) використання суб'єктом господарювання, що звітує, переданих активів;

г) якщо контрагент (контрагенти) за відповідними зобов«язаннями має (мають) право регресу лише на передані активи, – таблицю, у якій зазначено справедливу вартість переданих активів, справедливу вартість відповідних зобов»язань та чисту позицію (різницю між справедливою вартістю переданих активів та відповідних
зобов'язань);

ґ) якщо суб«єкт господарювання продовжує визнавати всі передані активи, – балансову вартість переданих активів та відповідних зобов»язань;

д) якщо суб«єкт господарювання продовжує визнавати активи тією мірою, якою триває його безперервна участь в них (див. параграфи 3.2.6в)іі) та 3.2.16 МСФЗ 9), – загальну балансову вартість початкових активів до передачі, балансову вартість активів, які суб»єкт господарювання продовжує визнавати, та балансову вартість відповідних зобов'язань.

Передані фінансові активи, визнання яких припинено повністю

42Ґ Щоб відповідати цілям, викладеним у параграфі 42Бб), коли суб«єкт господарювання припиняє визнання переданих фінансових активів повністю (див. параграф 3.2.6а) та в)і) МСФЗ 9), але має безперервну участь у них, суб»єкт господарювання розкриває для кожного типу безперервної участі на кожну звітну дату, як мінімум, таку інформацію:

а) балансову вартість активів і зобов«язань, що визнані у звіті про фінансовий стан суб»єкта господарювання, та представляють безперервну участь суб'єкта господарювання у фінансових активах, визнання яких припинено, а
також рядках, у яких відображена балансова вартість таких активів і зобов'язань;

б) справедлива вартість активів і зобов«язань, що представляють безперервну участь суб»єкта господарювання у фінансових активах, визнання яких припинено;

в) суму, що найкраще представляє максимальний рівень збитку від безперервної участі суб'єкта господарювання у фінансових активах, визнання яких припинено, та інформацію, яка показує, як визначено цей максимальний рівень збитку;

г) недисконтовані грошові потоки, що будуть або можуть бути необхідні для викупу фінансових активів, визнання яких припинено, (наприклад, ціна виконання в угоді про опціон) або інші суми, що мають бути сплачені суб'єктові передачі, якому передають фінансові активи, стосовно переданих активів. Якщо сума
сплаченого грошового потоку є змінною, то сума, що розкривається, має базуватися на умовах, що існують на кожну звітну дату;

ґ) аналіз строків погашення недисконтованих грошових потоків, що будуть або можуть бути необхідні для викупу фінансових активів, визнання яких припинено, або інших сум, що мають бути сплачені суб«єктові передачі, якому передають фінансові активи стосовно переданих активів, із зазначенням періодів до погашення, які залишилися на звітну дату згідно з контрактами щодо безперервної участі суб»єкта господарювання;

д) якісну інформацію, що пояснює та доповнює розкриття кількісної інформації, що вимагається в а)-г).

42Д Суб«єкт господарювання може узагальнити інформацію, яку вимагає параграф 42Ґ стосовно певного активу, якщо суб»єкт господарювання має більше ніж один тип безперервної участі у такому фінансовому активі, визнання якого припинено, і надати її у звітності у розкритті щодо одного типу безперервної участі.

42Е До того ж, суб'єкт господарювання розкриває для кожного типу безперервної участі:

а) прибуток або збиток, визнаний на дату передачі активів;

б) дохід або витрати визнані, у звітний період і кумулятивно, від безперервної участі суб'єкта господарювання у фінансових активах, визнання яких припинено (наприклад, зміни у справедливій вартості похідних інструментів);

в) якщо загальна сума коштів від передачі (що відповідає вимогам щодо припинення визнання) у звітному періоді не розподілена рівномірно упродовж звітного періоду (наприклад, якщо суттєва частина загального обсягу
діяльності з передачі відбувається у кінцеві дні звітного періоду):

i) коли найбільша діяльність з передачі відбувалася упродовж такого звітного періоду (наприклад, останні п'ять днів до кінця звітного періоду),

ii) сума (тобто відповідні прибутки та збитки) визнана внаслідок діяльності з передачі у цій частині звітного періоду; та

iii) загальна сума коштів, отриманих унаслідок діяльності з передачі у цій частині звітного періоду.

Суб'єкт господарювання надає цю інформацію для кожного періоду, для якого подається звіт про сукупні прибутки та збитки.

Додаткова інформація

42Є Суб'єкт господарювання розкриває будь-яку додаткову інформацію, яку він вважає необхідною для досягнення цілей розкриття інформації, викладених у параграфі 42Б.

Дата набрання чинності та перехід

43 Суб«єкт господарювання застосовує цей МСФЗ для річних періодів, що починаються 1 січня 2007 р. або пізніше. Застосування до цієї дати заохочується. Якщо суб»єкт господарювання застосовує цей МСФЗ до періоду раніше цієї дати, він розкриває цей факт.

44 Якщо суб'єкт господарювання застосовує цей МСФЗ для річних періодів, що починаються до 1 січня 2006 р., йому не потрібно подавати порівняльну інформацію щодо розкриття інформації, яку вимагають параграфи 31-42, про характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів.

44A МСБО 1 (переглянутий в 2007 р.) змінив терміни, що вживаються у всіх МСФЗ. Крім того, він змінив параграфи 20, 21, 23в) та г), 27в) та Б5 Додатка Б. Суб«єкт господарювання застосовує ці зміни для річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або пізніше. Якщо суб»єкт господарювання застосовує МСБО 1 (переглянутий в 2007 р.) до періоду раніше цієї дати, зміни застосовуються до цього більш раннього періоду.

44Б МСФЗ 3 (переглянутий в 2008 р.) вилучив параграф 3в). Суб«єкт господарювання застосовує цю зміну для річних періодів, що починаються 1 липня 2009 р. або пізніше. Якщо суб»єкт господарювання застосовує МСФЗ 3 (переглянутий в 2008 р.) до періоду, раніше цієї дати, зміна також застосовується до цього більш раннього періоду. Проте зміни не застосовуються до умовної компенсації, що виникає внаслідок об«єднання бізнесу, для якого дата придбання передувала застосуванню МСФЗ 3 (переглянутого у 2008 р.). Натомість суб»єкт господарювання обліковує таку компенсацію відповідно до параграфів 65А – Д МСФЗ 3 (зміненого у 2010 р.).

44В Суб«єкт господарювання застосовує зміну в параграфі 3 до річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або пізніше. Якщо суб»єкт господарювання застосовує «Фінансові інструменти з правом дострокового погашення та зобов'язання, що виникають при ліквідації» (Зміни до МСБО 32 та МСБО 1), видані в січні 2008 р., до періоду раніше цієї дати, зміна в параграфі 3 застосовується до цього більш раннього періоду.

44Г Параграф 3а) змінено внаслідок видання «Удосконалень до МСФЗ» у травні 2008 р. Суб«єкт господарювання застосовує цю зміну до річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або пізніше. Застосування до цієї дати дозволяється. Якщо суб»єкт господарювання застосовує цю зміну до більш раннього періоду, він розкриває цей факт та застосовує до цього періоду зміни до параграфа 1 МСБО 28, параграфа 1 МСБО 31 та параграфа 4 МСБО 32, опубліковані в травні 2008 р. Суб'єктові господарювання дозволяється застосовувати зміну перспективно.

44Ґ-44Д [вилучено]

44Е «Удосконалення розкриття інформації про фінансові інструменти» (Зміни до МСФЗ 7), опубліковані в березні 2009 р., привели до зміни параграфів 27, 39 та Б11 та включення параграфів 27А, 27Б, Б10А та Б11А-Б11Д. Суб«єкт господарювання застосовує ці зміни і доповнення для річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або пізніше. Суб»єктові господарювання не потрібно надавати розкриття інформації, що вимагається зазначеними змінами і доповненнями, для:

а) будь-якого річного чи проміжного періоду, включаючи будь-який звіт про фінансовий стан, поданого у річному  порівняльному періоді, що закінчується до 31 грудня 2009 р., або

б) будь-якого звіту про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду на дату до 31 грудня 2009 р.;

Дострокове застосування дозволяється. Якщо суб'єкт господарювання застосовує ці зміни і доповнення для більш раннього періоду, він розкриває цей факт. *

*Параграф 44Е був змінений унаслідок видання в січні 2010 р. документу «Обмежені звільнення від розкриття порівняльної інформації відповідно до МСФЗ 7 для суб’єктів господарювання, які вперше застосовують МСФЗ» (Зміни до МСФЗ 1). Рада змінила параграф 44Е з метою роз’яснити свої висновки та очікуваний перехід до «Вдосконалення розкриття інформації про фінансові інструменти» (Зміни до МСФЗ 7).

44Є [Вилучено]

44Ж Якщо суб'єкт господарювання вперше застосовує МСФЗ 9, він розкриває для кожного класу фінансових активів на дату першого застосування:

а) первинну категорію оцінки та балансову вартість, визначену відповідно до МСБО 39;

б) нову категорію оцінки та балансову вартість, визначену відповідно до МСФЗ 9;

в) величину будь-яких фінансових активів у звіті про фінансовий стан, що були раніше призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, але які більше не є призначені такими, розрізняючи ті, що їх суб«єкт господарювання повинен, за вимогою МСФЗ 9, перекласифікувати, та ті, що їх суб»єкт господарювання обрав для перекласифікації.

Суб'єкт господарювання подає розкриття цієї кількісної інформації у табличній формі, якщо інший формат не є доречнішим.

44З Якщо суб'єкт господарювання вперше застосовує МСФЗ 9, він розкриває якісну інформацію, щоб користувачі могли зрозуміти:

а) як він застосував вимоги класифікації, викладені в МСФЗ 9, до тих фінансових інструментів, класифікацію яких було змінено внаслідок застосування МСФЗ 9;

б) причини будь-якого призначення або скасування призначення фінансових активів або фінансових зобов'язань як таких, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.

44И Параграф 44Б було змінено виданням у травні 2010 р. «Удосконалень до МСФЗ». Суб'єкт господарювання застосовує цю зміну для річних періодів, що починаються 1 липня 2010 р. або пізніше. Застосування до цієї дати дозволяється.

44І Виданий у травні 2010 р. документ «Удосконалення до МСФЗ» додав параграф 32А та змінив параграфи 34 та 36-38. Суб«єкт господарювання застосовує ці зміни для річних періодів, які починаються 1 січня 2011 р. або пізніше. Застосування до цієї дати дозволяється. Якщо суб»єкт господарювання застосовує зміни до більш раннього періоду, він розкриває цей факт.

44Ї Документ «Передачі фінансових активів: розкриття інформації» (Зміни до МСФЗ 7), виданий у жовтні 2010 р., вилучив параграф 13 і додав параграфи 42А-42Є та Б29-Б39. Суб«єкт господарювання застосовує ці зміни для річних періодів, які починаються 1 липня 2011 р. або пізніше. Застосування до цієї дати дозволяється. Якщо суб»єкт господарювання застосовує ці зміни з більш ранньої дати, він розкриває цей факт. Суб'єктові господарювання не потрібно надавати розкриття інформації, що їх вимагають ці зміни, для будь-якого поданого періоду, що починається до дати першого застосування цих змін.

44Й МСФЗ 9, виданий у жовтні 2010 р., змінив параграфи 2-5, 8-10, 11, 14, 20, 28, 30 та 42В-42Ґ, Додаток А та параграфи Б1, Б5, Б10а), Б22 та Б27, додав параграфи 10А, 11А, 11Б, 12Б-12Г, 20А, 44Ж та 44З і вилучив параграфи 12, 12А, 29б), 44Ґ, 44Д, 44Є і Додаток Г. Суб'єкт господарювання застосовує ці зміни, якщо він застосовує МСФЗ 9, виданий у жовтні 2010 р.

Вилучення МСБО 30

45 Цей МСФЗ замінює МСБО 30 «Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових установ».

Додаток A Визначення термінів

Цей додаток є невід'ємною складовою цього МСФЗ.

Додаток Б

Керівництво із застосування

Цей додаток є невід'ємною складовою цього МСФЗ.

Класи фінансових інструментів і рівень розкриття (параграф 6)

Б1 Параграф 6 вимагає, щоб суб«єкт господарювання об»єднував фінансові інструменти в класи, які відповідають характеру розкритої інформації та враховують характеристики цих фінансових інструментів. Класи, наведені в параграфі 6, визначаються суб'єктом господарювання, а тому відрізняються від категорій фінансових інструментів, установлених у МСФЗ 9 (який визначає, як оцінювати фінансові інструменти і де визнавати зміни справедливої вартості).

Б2 Визначаючи класи фінансового інструмента, суб'єкт господарювання як мінімум:

а) розмежовує інструменти, оцінені за амортизованою собівартістю, та інструменти, оцінені за справедливою вартістю;

б) розглядає як окремий клас або класи ті фінансові інструменти, на які не поширюється сфера застосування цього МСФЗ.

Б3 Суб«єкт господарювання вирішує (з огляду на свої обставини), наскільки докладну інформацію йому надавати, щоб виконати вимоги цього МСФЗ, скільки уваги приділяти різним аспектам вимог та як узагальнювати інформацію, щоб відобразити загальну картину, не поєднуючи інформацію з різними характеристиками. Необхідно прагнути досягнення оптимального співвідношення між переобтяженням фінансової звітності надмірними деталями, які можуть не допомагати користувачам фінансової звітності, та втратою важливої інформації внаслідок надмірного узагальнення. Наприклад, суб»єктові господарювання не слід приховувати важливу інформацію, включаючи її поміж великої кількості незначних деталей. Аналогічно, суб«єктові господарювання не слід розкривати інформацію, яка є настільки агрегованою, що вона приховує важливі різниці між окремими операціями або пов»язаними з ними ризиками.

Значимість фінансових інструментів для фінансового стану та результатів діяльності

Б4 [видалено]

Розкриття іншої інформації: облікові політики (параграф 21)

Б5 Параграф 21 вимагає розкриття інформації про основи (або основу) оцінки, що їх застосували при складанні фінансової звітності, та про використані інші облікові політики, яка є доречною для розуміння фінансової звітності. Стосовно фінансових інструментів розкриття такої інформації може охоплювати:

а) для фінансових зобов'язань, призначених як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку:

i) характер фінансових зобов«язань, що їх суб»єкт господарювання призначив як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку;

ii) критерії такого призначення цих фінансових зобов'язань при первісному визнанні; та

iii) як суб'єкт господарювання виконав умови, наведені в параграфі 4.2.2 МСФЗ 9 для такого призначення.

аа) для фінансових активів, призначених як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку:

i) характер фінансових активів, що їх суб'єкт господарювання призначив як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку; та

ii) як суб'єкт господарювання виконав критерії, наведені в параграфі 4.1.5 МСФЗ 9 для такого призначення.

б) [вилучено];

в) чи обліковується звичайне придбання або продаж фінансових активів на дату операції або на дату розрахунку (див. параграф 3.1.2 МСФЗ 9);

г) якщо рахунок резерву використовується для зменшення балансової вартості фінансових активів, знецінених внаслідок кредитних збитків:

i) критерії для визначення того, коли прямо зменшувати балансову вартість знецінених фінансових активів, (або прямо збільшувати, у випадку сторнування часткового списання) та коли використовувати рахунок резерву;

ii) критерії для списання сум, віднесених на рахунок резерву, за рахунок балансової вартості знецінених фінансових активів (див. параграф 16);

ґ) як визначаються чисті прибутки або чисті збитки за кожною категорією фінансового інструмента (див. параграф 20 а)), наприклад, чи містять чисті прибутки або чисті збитки від статей за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку дохід від відсотків або дивідендів;

д) критерії, які застосовує суб«єкт господарювання для визначення того, що існує об»єктивне свідчення того, що відбувся збиток від знецінення (див. параграф 20ґ));

е) якщо умови фінансових активів, які інакше були би простроченими або знеціненими, були змінені, облікову політику для фінансових активів, які є об'єктом змінених умов (див. параграф 36г)).

Параграф 122 МСБО 1 (переглянутий в 2007 р.) також вимагає від суб«єктів господарювання розкривати в основних принципах облікових політик або інших примітках інформацію про судження (не враховуючи тих, що пов»язані з оцінками), що їх використовував управлінський персонал у процесі застосування облікових політик суб'єкта господарювання і які мають найбільш значний вплив на суми, визнані у фінансовій звітності.

Характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів
(параграфи 31-42)________________________________________________________

Б6 Розкриття інформації, що його вимагають параграфи 31-42, слід або наводити у фінансовій звітності, або включати шляхом перехресного посилання фінансової звітності на якийсь інший звіт, такий як коментарі управлінського персоналу або звіт з оцінки ризиків, що є доступним для користувачів фінансової звітності на тих самих умовах, що й фінансова звітність, та в той самий час. Без інформації, що додається шляхом перехресного посилання, фінансова звітність є неповною.

Розкриття кількісної інформації (параграф 34)

Б7 Параграф 34 а) вимагає розкриття підсумкових кількісних даних про вплив ризиків на суб«єкт господарювання, що базується на внутрішній інформації, наданій провідному управлінському персоналові суб»єкта господарювання. Коли суб«єкт господарювання використовує кілька методів для управління рівнем ризиків, суб»єкт господарювання розкриває інформацію, застосовуючи метод або методи, які забезпечують найдоречнішу та найдостовірнішу інформацію. МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» розглядає доречність та достовірність.

Б8 Параграф 34 в) вимагає розкриття інформації про концентрації ризику. Концентрації ризику виникають унаслідок фінансових інструментів, що мають подібні характеристики і на які зміни економічних або інших умов впливають подібним чином. Визначення концентрацій ризику вимагає судження з урахуванням обставин суб'єкта господарювання. Розкриття інформації про концентрації ризику має містити:

а) опис того, як управлінський персонал визначає концентрації;

б) опис спільної характеристики, яка визначає кожну концентрацію (наприклад, контрагент, географічний регіон, валюта чи ринок); та

в) величину рівня ризику, пов'язаного з усіма фінансовими інструментами, яким спільно властива ця характеристика.

Максимальний рівень кредитного ризику (параграф 36 а))

Б9 Параграф 36 а) вимагає розкриття суми, яка найкраще відображає максимальний рівень кредитному ризику суб'єкта господарювання. Для фінансового активу ця сума, як правило, є валовою балансовою вартістю за вирахуванням:

а) згортання будь-яких сум відповідно до МСБО 32;

б) будь-якого збитку від знецінення, визнаного відповідно до МСБО 39.

Б10 Види діяльності, що спричиняють кредитний ризик, та пов'язаний з ними максимальний рівень кредитного ризику включають (але не обмежуються):

а) надання позик клієнтам та розміщення депозитів у інших суб'єктів господарювання. У таких випадках максимальний рівень кредитного ризику є балансовою вартістю відповідних фінансових активів;

б) укладання контрактів на похідні фінансові інструменти, наприклад, валютних контрактів, процентних свопів та кредитних похідних інструментів. Коли актив, що виникає в результаті, оцінюють за справедливою вартістю, максимальний рівень кредитного ризику на кінець звітного періоду дорівнюватиме балансовій вартості;

в) надання фінансових гарантій. У цьому випадку максимальний рівень кредитного ризику є максимальною сумою, яку суб«єкт господарювання міг би сплатити, якби вимагали оплатити гарантію, і яка може суттєво перевищувати суму, визнану як зобов»язання;

г) прийняття зобов«язання з надання позики, яке є безвідкличним протягом строку дії угоди або є відкличним тільки у відповідь на суттєву негативну зміну. Якщо емітент не може погасити зобов»язання з надання позики на нетто-основі грошовими коштами або іншим фінансовим інструментом, тоді максимальний кредитний ризик є всією сумою зобов«язання. Це відбувається тому, що існує невизначеність стосовно того, чи може бути надана в майбутньому сума будь-якої невикористаної частини зобов»язання з надання позики. Вона може суттєво перевищувати суму, визнану як зобов'язання.

Розкриття кількісної інформації про ризик ліквідності (параграфи 34а) та 39 а) та б))

Б10А Відповідно до параграфа 34а) суб«єкт господарювання розкриває підсумкові кількісні дані про його рівень ризику ліквідності на основі інформації, наданої для внутрішнього користування провідному управлінському персоналові. Суб»єкт господарювання пояснює, як визначаються такі дані. Якщо вибуття грошових коштів (або іншого фінансового активу), включених у ці дані, могли або:

а) статися значно раніше, ніж вказано в даних, або

б) бути відображені у сумах, що значно відрізняються від наведених у даних (наприклад, для похідного фінансового інструмента, включеного у ці дані на умовах його виконання на нетто-основі, але для якого контрагент має опціон вимагати його поставки на загальну суму), то суб«єкт господарювання зазначає цей факт і надає кількісну інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансової звітності оцінити ступінь цього ризику, окрім випадків коли ця інформація включена в аналізи фінансових зобов»язань за строками погашення, що їх вимагає параграф 39а) або б).

Б11 Складаючи аналіз контрактів за строками погашення фінансових зобов«язань, що його вимагає параграф 39а) і б), суб»єкт господарювання застосовує своє судження, щоб визначити відповідну кількість часових інтервалів. Наприклад, суб'єкт господарювання може визначити, що відповідними будуть такі часові інтервали:

а) не більше одного місяця;

б) більше одного місяця, але не більше трьох місяців;

в) більше трьох місяців, але не більше одного року;

г) більше одного року, але не більше п'яти років.

Б11А Дотримуючись вимог параграфа 39а) та б), суб«єкт господарювання не відокремлює вбудовані похідні фінансові інструменти від гібридних (комбінованих) фінансових інструментів. Для таких інструментів суб»єкт господарювання застосовує параграф 39а).

Б11Б Параграф 39б) вимагає, щоб суб«єкт господарювання розкривав кількісний аналіз похідних фінансових зобов»язань за строками погашення, який показує періоди до погашення, які залишилися на звітну дату згідно з контрактами, якщо періоди до погашення за контрактами є суттєвими для розуміння часу грошових потоків. Наприклад, це буде так для:

а) процентного свопу зі строком, що лишився до погашення, 5 років у хеджуванні грошового потоку фінансового активу чи зобов'язання зі змінною процентною ставкою;

б) усіх зобов'язань з надання кредитів.

Б11В Параграф 39а) і б) вимагає, щоб суб«єкт господарювання розкривав аналізи похідних фінансових зобов»язань за строками погашення, які показують періоди до погашення, які залишилися на звітну дату згідно з контрактами, для деяких фінансових зобов'язань. У такому розкритті інформації:

а) якщо контрагент має можливість вибрати час, коли сума сплачується, то таке зобов«язання відносять на найбільш ранній період, у якому від суб»єкта господарювання можуть вимагати сплатити цю суму. Наприклад, фінансові зобов«язання, що їх суб»єкт господарювання повинен сплатити на вимогу
(наприклад, депозити «до запитання»), включаються у найбільш ранній часовий інтервал;

б) якщо суб«єкт господарювання зобов»язаний сплачувати суми частинами, то кожну частину відносять на найбільш ранній період, у якому від суб«єкта господарювання можуть вимагати сплатити таку частину. Наприклад, невикористане зобов»язання з надання кредиту включають у той часовий інтервал, до якого
належить найбільш рання дата, коли можуть вимагати його виконання;

в) для випущених контрактів фінансової гарантії максимальну суму гарантії відносять на найбільш ранній період, у якому гарантія може вимагатися.

Б11Г Суми за контрактами, розкриті в аналізах за строками погашення, що їх вимагає параграф 39а) і б), – це недисконтовані грошові потоки за контрактами, наприклад:

а) валові зобов'язання з фінансового лізингу (до вирахування фінансових витрат);

б) ціни, визначені у форвардних угодах на придбання фінансових активів за грошові кошти;

в) чисті суми для процентних свопів, за якими сплачують змінну процентну ставку в обмін на отримання фіксованої процентної ставки, щодо яких обмінюються чисті грошові потоки;

г) суми за контрактами до обміну в похідному фінансовому інструменті (наприклад, валютному свопі), щодо яких обмінюються валові грошові потоки; та

ґ) валові зобов'язання з надання позик.

Такі недисконтовані грошові потоки відрізняються від суми, включеної у звіт про фінансовий стан, оскільки сума у такому звіті базується на дисконтованих грошових потоках. Якщо сума до сплати є нефіксованою, розкрита сума визначається шляхом посилання на умови, що існують на кінець звітного періоду. Наприклад, якщо сума до сплати змінюється зі змінами індексу, розкрита сума має базуватися на рівні індексу на кінець звітного періоду.

Б11Ґ Параграф 39в) вимагає, щоб суб«єкт господарювання описував, як він здійснює управління ризиком ліквідності, властивим статтям, розкритим у кількісній інформації, яку вимагає параграф 39а) і б). Суб»єкт господарювання розкриває аналіз утримуваних ним фінансових активів за строками погашення для управління ризиком ліквідності (наприклад, фінансових активів, які можна легко продати, або таких, що, як очікуються, генеруватимуть надходження грошових потоків для покриття вибуття грошових потоків за фінансовими зобов'язаннями), якщо така інформація необхідна для того, аби користувачі його фінансової звітності могли оцінити характер і ступінь ризику ліквідності.

Б11Д Інші чинники, що їх суб«єкт господарювання може врахувати, розкриваючи інформацію, яку вимагає параграф 39в), включають, але не обмежуються, тим, чи суб»єкт господарювання:

а) має узгоджені програми з отримання кредитування (наприклад, програму з випуску комерційних паперів) або інші кредитні лінії (наприклад, кредитні лінії «стенд-бай»), до яких він може мати доступ, щоб задовольнити потреби у ліквідності;

б) має депозити в центральних банках для задоволення потреб у ліквідності;

в) має дуже різноманітні джерела фінансування;

г) має значні концентрації ризику ліквідності своїх активів або своїх джерел фінансування;

ґ) має процеси внутрішнього контролю та плани дій на випадок непередбачених подій для управління ризиком ліквідності;

д) має інструменти, що містять умови прискореного погашення (наприклад, при зниженні кредитного рейтингу суб'єкта господарювання);

е) має інструменти, що можуть вимагати внесення застави (наприклад, вимоги сплати маржі для похідних фінансових інструментів);

є) має інструменти, які дозволяють суб«єктові господарювання вибирати, погашає він свої фінансові зобов»язання, надаючи грошові кошти (чи інший фінансовий актив), чи надаючи свої власні акції; або

ж) має інструменти, що підлягають дії рамкових угод про взаємозалік на нетто-основі.

Б12-Б16 [Видалено]

Ринковий ризик: аналіз чутливості (параграфи 40 та 41)

Б17 Параграф 40а) вимагає аналізу чутливості для кожного типу ринкового ризику, на який наражається суб«єкт господарювання. Відповідно до параграфа Б3, суб»єкт господарювання вирішує, як він узагальнює інформацію для відображення загальної картини, не поєднуючи інформацію з різними характеристиками про вплив ризиків, що виникають унаслідок суттєво відмінних економічних середовищ. Наприклад:

а) суб'єкт господарювання, який торгує фінансовими інструментами, може розкривати цю інформацію окремо для фінансових інструментів, утримуваних для торгівлі, та для фінансових інструментів, які не утримуються для торгівлі;

б) суб'єкт господарювання не узагальнюватиме вплив ринкових ризиків від гіперінфляційних регіонів із впливом тих самих ринкових ризиків від регіонів з дуже низькою інфляцією.

Якщо суб'єкт господарювання наражається на вплив лише одного типу ринкового ризику тільки в одному економічному середовищі, він не наводитиме деталізованої інформації.

Б18 Параграф 40а) вимагає аналізу чутливості, щоб показати вплив на прибуток або збиток і власний капітал обґрунтовано можливих змін у відповідній змінній ризику (наприклад, переважних ринкових відсоткових ставках, валютних курсах, цінах на інструменти капіталу або товарних цінах). З цією метою:

а) не вимагається, щоб суб«єкти господарювання визначали, яким був би прибуток або збиток за період, якби відповідні змінні ризику були іншими. Навпаки, суб»єкти господарювання розкривають вплив на прибуток або збиток та власний капітал на кінець звітного періоду, припускаючи, що обґрунтовано можлива зміна відповідної змінної ризику відбулася на кінець звітного періоду та застосовувалася до величини ризикових позицій, що існували на цю дату. Наприклад, якщо суб«єкт господарювання має зобов»язання із плаваючою ставкою відсотка на кінець року, то він розкриватиме вплив на прибуток або збиток (тобто витрати на відсотки) за поточний рік, який би мав місце за умови, якщо б ставки відсотка змінювалися на обґрунтовано можливі суми;

б) не вимагається, щоб суб'єкти господарювання розкривали інформацію про вплив на прибуток або збиток та власний капітал для кожної зміни в межах діапазону обґрунтовано можливих змін відповідної змінної ризику. Достатнім буде розкриття інформації про вплив змін на крайніх значеннях обґрунтовано можливого діапазону.

Б19 Визначаючи, якою є обґрунтовано можлива зміна у відповідній змінній ризику, суб'єкт господарювання розглядає:

а) економічні середовища, у яких він здійснює свою діяльність. Обґрунтовано можлива зміна не повинна містити малоймовірні сценарії чи сценарії «найгіршого випадку» або «стрес-тестування». Більш того, якщо темп зміни основної змінної ризику стабільний, суб«єктові господарювання немає необхідності змінювати обрану обґрунтовано можливу зміну в змінній ризику. Наприклад, припустимо, що відсоткові ставки становлять 5 відсотків і суб»єкт господарювання визначає, що обґрунтовано можливим є коливання ринкових ставок на ±50 базисних пунктів. Він розкриватиме вплив на прибуток або збиток і власний капітал, якщо ставки відсотка мали змінитися на 4,5 відсотків або 5,5 відсотків. У наступному періоді ставки відсотка збільшилися до 5,5 відсотків. Суб«єкт господарювання продовжує вважати, що ставки відсотка можуть коливатися на ±50 базисних пунктів (тобто що темп зміни ставок відсотка є стабільним). Суб»єкт господарювання розкриватиме вплив на прибуток або збиток і власний капітал, якщо ставки відсотка мали змінитися до 5 відсотків або 6 відсотків. Не вимагатиметься, щоб суб'єкт господарювання переглядав свою оцінку того, що ставки відсотка можуть обґрунтовано коливатися на ±50 базисних пунктів, якщо немає свідчення того, що ставки відсотка стали значно нестабільнішими;

б) часовий інтервал, у межах якого він робить оцінку. Аналіз чутливості має показувати вплив змін, які вважаються обґрунтовано можливими протягом періоду до того часу, коли суб'єкт господарювання подаватиме наступного разу розкриття такої інформації, що, як правило, є наступним річним звітним періодом.

Б20 Параграф 41 дозволяє суб«єктові господарювання застосовувати аналіз чутливості, який відображає взаємозалежність між змінними ризику (такий як методологія Value-at-Risk (VaR)), якщо він використовує цей аналіз для управління фінансовими ризиками. Він застосовується, навіть якщо така методологія оцінює лише можливість збитку і не оцінює можливості прибутку. Такий суб»єкт господарювання може дотримуватись вимог параграфа 41а) шляхом розкриття інформації про тип використаної VaR моделі (наприклад, чи базується модель на моделюванні методом Монте Карло), пояснення стосовно того, як працює модель, та основні припущення (наприклад, період утримання та рівень довіри). Суб'єкти господарювання можуть також розкривати інформацію за минулі періоди спостережень та вагові коефіцієнти, застосовані до спостережень в межах цього періоду, пояснення того, як розглядалися опціони при обчисленні та які застосовували показники несталості і кореляції (або, як альтернатива, розподіли ймовірностей при моделюванні за методом Монте Карло).

Б21 Суб'єкт господарювання надає аналізи чутливості в цілому для його бізнесу, але він може надавати різні типи аналізів чутливості для різних класів фінансових інструментів.

Відсотковий ризик

Б22 Відсотковий ризик виникає за фінансовими інструментами, за якими нараховуються відсотки, визнаними в звіті про фінансовий стан (наприклад, придбані та випущені боргові інструменти), і за деякими фінансовими інструментами, не визнаними в звіті про фінансовий стан (наприклад, деякі зобов'язання з надання позик).

Валютний ризик

Б23 Валютний ризик (або ризик обміну іноземних валют) виникає за фінансовими інструментами, які визначені в іноземній валюті, тобто у валюті, іншій, ніж функціональна валюта, у якій вони оцінюються. Для цілей цього МСФЗ, валютний ризик не виникає від фінансових інструментів, які є немонетарними статтями, або від фінансових інструментів, визначених у функціональній валюті.

Б24 Інформація про аналіз чутливості розкривається для кожної валюти, щодо якої суб'єкт господарювання наражається на суттєвий вплив ризику.

Інший ціновий ризик

Б25 Інший ціновий ризик виникає від фінансових інструментів унаслідок змін, наприклад, у товарних цінах або цінах на інструменти капіталу. Відповідно до параграфа 40, суб«єкт господарювання може розкривати інформацію про вплив зменшення визначеного індексу на фондовій біржі, товарної ціни або іншої змінної ризику. Наприклад, якщо суб»єкт господарювання надає гарантії ліквідаційної вартості, які являють собою фінансові інструменти, суб'єкт господарювання розкриває інформацію про збільшення або зменшення вартості активів, до яких застосовується гарантія.

Б26 Два приклади фінансових інструментів, які спричиняють ціновий ризик інструментів капіталу, – це: а) утримання інструментів капіталу в іншому суб'єктові господарювання та б) інвестиції в траст, який, у свою чергу, утримує інвестиції в інструменти капіталу. Інші приклади включають форвардні контракти та опціони на купівлю чи продаж установленої кількості інструмента капіталу, а також свопи, що індексуються за цінами на інструменти капіталу. На справедливу вартість таких фінансових інструментів впливають зміни в ринковій ціні основних інструментів капіталу.

Б27 Відповідно до параграфа 40а), чутливість прибутку або збитку (що виникає, наприклад, від інструментів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку) розкривається окремо від чутливості іншого сукупного доходу (що виникає, наприклад, від інвестицій в інструменти капіталу, зміни справедливої вартості яких наведені в іншому сукупному доході).

Б28 Фінансові інструменти, що їх суб'єкт господарювання класифікує як інструменти капіталу, не переоцінюються. Ні на прибуток або збиток, ані на власний капітал не впливатиме ціновий ризик цих інструментів. Відповідно, аналіз чутливості не потрібний.

Припинення визнання (параграфи 42В-42Є)

Безперервна участь (параграф 42В)

Б29 Оцінка безперервної участі у переданому фінансовому активі для цілей вимог до розкриття інформації, викладених у параграфах 42Ґ-42Є, виконується на рівні суб«єкта господарювання, що звітує. Наприклад, якщо дочірнє підприємство передає незв»язаній третій стороні фінансовий актив, у якому материнська компанія цього дочірнього підприємства має безперервну участь, то дочірнє підприємство не включає участь материнської компанії в оцінці того, чи має воно безперервну участь у переданому активі у своїй окремій фінансовій звітності (тобто коли дочірнє підприємство є суб«єктом господарювання, що звітує). Проте материнська компанія включатиме свою безперервну участь (або безперервну участь іншого члена групи) у фінансовому активі, переданому її дочірнім підприємством, при визначенні того чи має вона безперервну участь у переданому активі у своїй консолідованій фінансовій звітності (тобто коли суб»єктом господарювання, що звітує, є група).

Б30 Суб«єкт господарювання не має безперервної участі в переданому фінансовому активі, якщо, як частина передачі, він і не утримує жодних прав чи обов»язків за контрактом, властивих переданому фінансовому активу, і не купує жодних нових прав чи обов«язків, пов»язаних з переданим фінансовим активом. Суб'єкт господарювання не має безперервної участі в переданому фінансовому активі, якщо він не має частки участі у майбутніх результатах діяльності переданого фінансового активу і не несе відповідальності за жодних обставин за здійснення платежів стосовно переданого фінансового активу у майбутньому.

Б31 Безперервна участь у переданому фінансовому активі може виникати внаслідок контрактних положень в угоді про передачу або в окремій угоді зі стороною, якій передають, або третьою стороною, яка була укладена у зв'язку з передачею.

Передані фінансові активи, визнання яких не припинено повністю

Б32 Параграф 42Г вимагає розкривати інформацію, якщо частина або всі передані фінансові активи не відповідають вимогам щодо припинення визнання. Таку інформацію вимагається розкривати на кожну звітну дату, на яку суб'єкт господарювання продовжує визнавати передані фінансові активи, незалежно від того, коли відбулися передачі.

Типи безперервної участі (параграфи 42Ґ-42Є)

Б33 Параграфи 42Ґ-42Є вимагають розкриття якісної та кількісної інформації для кожного типу безперервної участі у фінансових активах, визнання яких припинено. Суб«єкт господарювання узагальнює свою безперервну участь у типи, які відображають вплив ризиків на суб»єкт господарювання. Наприклад, суб'єкт господарювання може узагальнити свою безперервну участь за типами фінансових інструментів (наприклад, гарантії або опціони «кол»), або за типами передачі (наприклад, факторинг дебіторської заборгованості, секьюритизація або надання цінних паперів у позику).

Аналіз за строками погашення недисконтованих грошових потоків для викупу переданих активів (параграф 42Ґґ))

Б34 Параграф 42Ґґ) вимагає від суб«єкта господарювання розкривати аналіз за строками погашення недисконтованих грошових потоків для викупу фінансових активів, визнання яких припинено, або інших сум до сплати суб»єктові господарювання, якому передають фінансові активи, стосовно фінансових активів, визнання яких припинено, який показує періоди до погашення, які залишилися на звітну дату згідно з контрактами щодо безперервної участі суб«єкта господарювання. Цей аналіз розрізняє грошові потоки, що необхідно буде сплатити (наприклад, форвардні контракти), грошові потоки, що суб»єкт господарювання може бути зобов«язаний сплатити (наприклад, виписані опціони «пут») і грошові потоки, щодо яких суб»єкт господарювання може обрати рішення заплатити (наприклад, викуплені опціони «кол»).

Б35 Щоб визначити належну кількість часових інтервалів при підготовці аналізу за строками погашення, що вимагається у параграфі 42Ґґ),суб'єкт господарювання використовує свої судження.