IAS 10: Події після звітного періоду

МСФО по-украински: официальный пе...
Источник: Мiнiстерство фiнансiв України
Опубликовано: 10 февраля 2012

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 10: «Події після звітного періоду»

Мета

1. Мета цього Стандарту – визначити:

а) коли суб'єктові господарювання слід коригувати фінансову звітність стосовно подій після звітного періоду; та

б) яку інформацію суб'єктові господарювання слід розкривати про дату затвердження фінансової звітності до випуску та про події після звітного
періоду.

Стандарт також вимагає, щоб суб'єкт господарювання не складав фінансової звітності на основі припущення безперервності, якщо події після звітного періоду свідчать про неприйнятність припущення безперервності.

Сфера застосування

2. Цей Стандарт слід застосовувати для обліку подій після звітного періоду, а також для розкриття інформації про них.

Визначення

3. Терміни, використані в цьому Стандарті, мають такі значення:

Події після звітного періоду – це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Можна визначити два типи подій:

а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду); та

б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду).

4. Процес, пов'язаний із затвердженням фінансової звітності до випуску, може змінюватися залежно від структури управління, законодавчих вимог, а також від процедур, що їх дотримуються, складаючи й остаточно завершуючи фінансові звіти.

5. В деяких випадках від суб'єкта господарювання вимагають подавати фінансову звітність його акціонерам для ухвалення після того, як фінансова звітність уже випущена. У таких випадках фінансова звітність затверджуються до випуску на дату випуску, а не на дату ухвалення фінансової звітності акціонерами.

Приклад

Управлінський персонал суб«єкта господарювання завершує попередні фінансову звітність за рік до 31 грудня 20X1 р. 28 лютого 20X2 р. 18 березня 20Х2 р. Рада директорів розглядає фінансову звітність та затверджує її до випуску. Суб»єкт господарювання оприлюднює прибуток та іншу вибіркову фінансову інформацію 19 березня 20Х2 р. Фінансова звітність стає доступною для акціонерів та інших осіб 1 квітня 20Х2 р. Акціонери затверджують фінансову звітність на річних зборах 15 травня 20Х2 р., а потім затверджену фінансову звітність реєструють у регулівному органі 17 травня 20Х2 р.

Фінансову звітність затверджено до випуску 18 березня 20X2 р. (дата затвердження Радою до випуску).

6. В деяких випадках від управлінського персоналу суб'єкта господарювання вимагають подавати фінансову звітність спостережній раді (яка складається виключно з працівників, які не відповідають за виконавчі функції) для ухвалення. В таких випадках фінансова звітність затверджуються до випуску тоді, коли управлінський персонал затверджує її до подання спостережній раді.

Приклад

18 березня 20X2 р. управлінський персонал суб'єкта господарювання затверджує фінансову звітність для подання спостережній раді. Спостережна рада складається виключно з працівників, які не відповідають за виконавчі функції і може складатися з представників працівників та інших запрошених осіб. Спостережна рада затверджує фінансову звітність 26 березня 20X2 р. Фінансова звітність стає доступною для акціонерів та інших осіб 1 квітня 20X2 р. Акціонери затверджують фінансову звітність на своїх річних зборах 15 травня 20X2 р., а потім затверджену фінансову звітність реєструють у регулівному органі 17 травня 20X2 р.

Фінансову звітність затверджено до випуску 18 березня 20X2 р. (дата затвердження управлінським персоналом для подання спостережній раді).

7. Події після звітного періоду – це всі події до дати затвердження фінансової звітності до випуску, навіть якщо ці події відбуваються після оприлюднення прибутку чи іншої вибіркової фінансової інформації.

Визнання та оцінка

Події, які вимагають коригування після звітного періоду

8. Суб'єктові господарювання слід коригувати суми, визнані в його фінансовій звітності, для відображення подій, які вимагають коригування після звітного періоду.

9. Далі наведено приклади подій, які вимагають коригування після звітного періоду, коли суб'єктові господарювання слід коригувати суми, визнані у фінансовій звітності, або визнавати раніше не визнані статті:

а) рішення після звітного періоду в судовій справі, яке підтверджує, що суб«єкт господарювання мав теперішню заборгованість на кінець звітного періоду. Суб»єкт господарювання коригує будь-яке попередньо визнане забезпечення, пов«язане з цією судовою справою, відповідно до МСБО 37 »Забезпечення, умовні зобов«язання та умовні активи» або визнає нове забезпечення. Суб«єкт господарювання не обмежується розкриттям інформації про умовне зобов»язання, тому що рішення надає додаткове свідчення, яке розглядатиметься згідно з параграфом 16 МСБО 37.

б) отримання інформації після звітного періоду, яка свідчить, що корисність активу зменшилася на кінець звітного періоду або що суму раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу треба коригувати. Наприклад:

i) банкрутство замовника, яке сталося після звітного періоду, підтверджує, як правило, що збиток за торговельною дебіторською заборгованістю вже існував на кінець звітного періоду і що суб'єктові господарювання слід коригувати балансову вартість торговельної дебіторської заборгованості;

ii) продаж запасів після звітного періоду може свідчити про їхню чисту вартість реалізації на кінець звітного періоду;

в) визначення після звітного періоду собівартості придбаних активів або
надходжень від проданих активів до кінця звітного періоду;

г) визначення після звітного періоду суми прибутку за програмою участі в прибутках компанії або визначення виплат бонусів, якщо суб«єкт господарювання мав теперішнє юридичне або конструктивне зобов»язання на кінець звітного періоду здійснити такі виплати внаслідок подій до цієї дати (див. МСБО 19 «Виплати працівникам»);

ґ) викриття шахрайства або помилок, яке свідчить, що фінансова звітність була неправильною.

Події, які не вимагають коригування після звітного періоду

10. Суб'єктові господарювання не слід коригувати суми, визнані в його фінансовій звітності для відображення подій, які не вимагають коригування після звітного періоду.

11. Прикладом події, яка не вимагає коригування після звітного періоду, є падіння ринкової вартості інвестицій в період з кінця звітного періоду до дати, коли фінансову звітність затверджують до випуску. Падіння ринкової вартості, як правило, не пов«язане зі станом інвестицій на кінець звітного періоду, але відображає виниклі в подальшому обставини. Отже, суб»єкт господарювання не коригує суми, визнані в його фінансовій звітності щодо інвестицій. Подібно до цього, суб'єкт господарювання не оновлює суми інвестицій, інформація про які розкрита на кінець звітного періоду, хоча йому може бути потрібним подати розкриття додаткової інформації згідно з параграфом 21.

Дивіденди

12. Якщо суб«єкт господарювання оголошує дивіденди утримувачам інструментів капіталу (як визначено в МСБО 32 »Фінансові інструменти: подання«) після звітного періоду, суб»єкт господарювання не визнає такі дивіденди як зобов'язання на кінець звітного періоду.

13. Якщо дивіденди оголошують після звітного періоду, але до затвердження фінансової звітності до випуску, дивіденди не визнаються як зобов«язання на кінець звітного періоду, тому що на той час не існує жодних зобов»язань. Інформацію про такі дивіденди розкривають у примітках відповідно до МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Безперервність

14. Суб«єктові господарювання не слід складати свою фінансову звітність на основі припущення безперервності, якщо управлінський персонал визначає після звітного періоду, що він має намір ліквідувати суб»єкт господарювання чи припинити операції або не має ніякої реалістичної альтернативи цьому.

15. Погіршення результатів діяльності та фінансового стану після звітного періоду може свідчити про потребу розглянути, чи є ще прийнятним припущення про безперервність. Якщо припущення про безперервність більше не є прийнятним, вплив цього настільки значний, що Стандарт вимагає фундаментальної зміни основи обліку, а не коригування сум, визнаних у межах первісної основи обліку.

16. МСБО 1 визначає необхідне розкриття інформації, якщо:

а) фінансова звітність складена не на основі припущення безперервності, або

б) управлінський персонал обізнаний із суттєвою невизначеністю, пов«язаною з подіями або умовами, які породжують значний сумнів щодо здатності суб»єкта господарювання продовжувати діяльність безперервно. Події або обставини, які вимагають розкриття інформації, можуть виникати після звітного періоду.

Розкриття інформації

Дата затвердження до випуску

17. Суб«єктові господарювання слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансової звітності до випуску та про те, хто дав дозвіл на таке затвердження. Якщо власники суб»єкта господарювання або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансової звітності після випуску, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про цей факт.

18. Для користувачів важливо знати, коли фінансову звітність затверджено до випуску, оскільки фінансова звітність не відображає події після цієї дати.

Оновлення розкриття інформації про умови на кінець звітного періоду

19. Якщо суб«єкт господарювання після звітного періоду отримує інформацію про умови, які існували на кінець звітного періоду, йому слід оновити розкриття інформації, пов»язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації.

20. В деяких випадках суб«єктові господарювання необхідно оновити розкриття інформації у своїй фінансовій звітності для відображення інформації, отриманої після звітного періоду, навіть якщо ця інформація не впливає на суми, які він визнає у фінансовій звітності. Приклад необхідності оновити розкриття інформації: після звітного періоду отримано відомості, що умовне зобов»язання існувало на кінець звітного періоду. На додаток до розгляду того, чи слід визнати або змінити забезпечення згідно з МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов»язання та умовні активи«, суб»єкт господарювання оновлює розкриття інформації про умовне зобов'язання з урахуванням цих відомостей.

Події, які не вимагають коригування після звітного періоду

21. Якщо події, які не вимагають коригування після звітного періоду, є суттєвими, нерозкриття інформації може впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Відповідно, суб'єктові господарювання слід розкривати таку інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не вимагають коригування після звітного періоду:

а) характер подій; та

б) попередня оцінка їх фінансового впливу або констатація, що така оцінка неможлива.

22. Далі наведено приклади подій, які не вимагають коригування після звітного періоду і які, як правило, приводять до розкриття інформації:

а) значне об«єднання бізнесу після звітного періоду (МСФО 3 »Об«єднання бізнесу» вимагає розкриття конкретної інформації в кожному такому випадку) або вибуття значного дочірнього підприємства;

б) оголошення плану про припинення діяльності;

в) істотні придбання активів, класифікація активів як утримуваних для продажу згідно з МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», інші вибуття активів або експропріація значних активів урядом;

г) знищення великого виробничого підприємства внаслідок пожежі після звітного періоду;

ґ) оголошення про значну реструктуризацію або про початок її запровадження (див. МСБО 37);

д) значні операції зі звичайними акціями та операції з потенційними звичайними акціями після звітного періоду (МСБО 33 «Прибуток на акцію» вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію з описом таких операцій, за винятком капіталізації або бонусної емісії акцій, чи подрібнення акцій або зворотного подрібнення акцій, що їх потрібно коригувати згідно з МСБО 33);

е) надзвичайно великі зміни після звітного періоду в цінах на активи або в курсах обміну іноземних валют;

є) зміни ставок податків або податкового законодавства, прийнятих або оголошених після звітного періоду, які значно впливають на поточні та відстрочені податкові активи та зобов«язання (див. МСБО 12 »Податки на прибуток");

ж) прийняття значних зобов«язань або умовних зобов»язань, наприклад, унаслідок надання значних гарантій; та

з) початок великого судового процесу, що виник виключно внаслідок подій, які відбулися після звітного періоду.

Дата набрання чинності

23. Суб«єктові господарювання слід застосовувати цей Стандарт до річних періодів, що починаються з 1 січня 2005 р. або пізніше. Застосування до цієї дати заохочується. Якщо суб»єкт господарювання застосовує цей Стандарт до періоду, що розпочався до 1 січня 2005 р., інформацію про це слід розкривати.

Вилучення МСБО 10 (переглянутого у 1999 р.)

24. Цей Стандарт замінює МСБО 10 «Події після дати балансу» (переглянутий у 1999 р.).

Теги: МСБО 10  IAS 10  Події після звітного періоду  Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку  Мiнiстерство фiнансiв України  Міжнароднi стандарти фінансової звітності  МСФЗ